Сьогодні, 4 січня 2009 року, у кабінеті Луцького міського голови відбулася зустріч представників приватної фірми «Скорпіон-Сервіс» та підприємців, котрі на правах тимчасового кристування площами, здійснювали торгову діяльність на орендованій «Скорпіоном» території (пішоходно-торговий ряд між вулицями Карпенка-Карого та Кравчука).

Щойно почалися переговори, один із підприємців – Володимир Гвоздик – озвучив ймовірні шляхи примирення: «Вирішити проблему можна в двох напрямках. Один напрямок: фірма «Скорпіон-Сервіс», у зв’язку з бажанням зробити реконструкцію на пішоходно-торговому ряду, мала б запропонувати підприємцям певне відшкодування, у зв’язку з їхніми втратами. Відшкодування мають бути не у вигляді гарантійного листа. Комусь компенсації – торговими площами, комусь – матеріальні (За попередніми розрахунками пана Гвоздика така компенсація має становити приблизно 250 тис. грн. за демонтаж контейнера площею 14-15 квадратів – Авт.) Другий шлях вирішення цього конфлікту: ми можемо «Скорпіону» компенсувати збитки за замовлення проектів, виготовлення документації на другу чергу «Юванта».

Пропозицію представників «Скорпіону» стосовно гарантованих торгових місць у новозбудованому «Юванті» за орендні гроші, які є суттєво нижчими за середні по Луцьку (20 дол./кв.м), підприємці просто проінорували, чим відрубали свою ж пропозицію: компенсації у вигляді торговельних площ насправді нікому не потрібні. Базарники хочуть звичайного матеріального зиску, адже, як зазначалося в ході переговорів, свого часу через рішення керівництва «Скорпіону» не змінювати користувачів площами (тобто не переоформляти договори на інших підприємців), більшість із них не змогла довести до кінця доволі прибуткові оборудки. Справа в тім, що два роки тому, коли вперше зайшла мова про те, що на місці ряду має з’явитися друга черга «Юванта», підприємці взялися продавати свої контейнери (ціна одного в середньому становила 45-50 тис. дол.), «обіцяючи» при цьому новим користувачам, що «Скорпіон» оформить на них право власності. І нині підприємці продовжують боротися за «свої права» на торгові місця в ряді, аби продати те, що не вдалося продати два роки тому.

Третя сторона переговорів – міська влада, на перемовина намагалася зайняти нейтральну позицію. «Якщо сторонам не вдасться домовитися, я буду змушений прийняти «соломонівське рішення», – зазначив міський голова Богдан Шиба. Суть рішення полягає у тому, щоб повернути пішоходно-торговому ряду «статус кво» і спорудити на його місці проїжджу частину.

Сьогодні, на другому пленарному засіданні 26 сесії Волинської обласної ради, депутати врешті взяли до відома інформацію Миколи Романюка «Про звіт голови ОДА про виконання Програми економічного та соціального розвитку області за 2008 рік та делегованих облрадою повноважень», внісши повторно це питання на порядок денний. На першому засіданні депутати-бютівці розкритикували цей звіт і прийняли проект рішення тільки за основу. Напевне, це перший випадок в історії обласної ради, коли річний звіт голови ВОДА депутати бойкотували. Микола Романюк вбачав у цьому «чисту політику».

Чи були протягом 15 днів якісь переговори між головами ради та адміністрації — історія змовчує, хоча з поведінки, відповідно, бютівців та нашоукраїнців стало зрозуміло, що консенсус вони, таки, шукали. Голова фракції БЮТ Олександр Свирида повідомив, що його колеги змінять свою думку, якщо опоненти підуть на поступки в кількох питаннях. Зокрема, майнових: визнати санаторій «Пролісок» та Шацьку рятувальну станцію об’єктами обласної комунальної власності, кадрових: відкликати підписи про звільнення з посади керівника Служби автомобільних доріг у Волинській області Віталія Єрка, «єзуїтських» (як охарактеризував їх сам пан Свирида): коли окремі депутати-бізнесмени голосували проти впровадження деяких інвестиційних проектів, а після позитивного вирішення питання, стояли першими в черзі на підрядні роботи. Микола Романюк, як завжди, толерантно дав відповіді на ці проблемні запитання і запропонував далі разом тягнути «волинського воза».

Поступилися бютівці на сесії нашоукраїнцям і в іншому: було знято з порядку денного питання про Шацьку рятувальну станцію, котра перебуває у приватній власності фірми «Феміда-Інтер» Василя Столяра — члена фракції «НУ», і яку частина депутатів має намір повернути до обласної комунальної власності. Очевидно, правду шукатимуть в робочому порядку.

Загалом же, не вперше складається враження, що депутати з обох фракцій «вирішують» на сесіях тільки ті питання, які ближчі до їхнього «партійного-бізнесового» тіла.

Терміни угод ПФ «Скорпіон-Сервіс» із суб’єктами господарської діяльності про надання їм у платне користування торгових площ на території торгово-пішохідного ряду, який з’єднує вулиці Кравчука та Карпенка-Карого у Луцьку закінчилися ще 31 грудня 2008 року. У зв’язку із господарською діяльністю, яку провадить ПФ «Скорпіон-Сервіс» та, згідно з відповідними дозволами Луцької міськради на добудову другої черги торгового центру «Ювант», керівництво фірми прийняло рішення про ліквідацію ринку на цій території.

Наразі підприємці самовільно торгують на чужій землі, адже угоду на її оренду міська влада уклала з ПФ «Скорпіон-Сервіс». Як відомо з останніх подій, під тиском тих же підприємців сесія міської ради призупинила своє рішення про надання в оренду земельних ділянок ПФ «Скорпіон-Сервіс». Проте, суд скасував це рішення, адже підстав цьому немає, бо ПФ «Скорпіон-Сервіс» жодним чином не порушує умови угоди. Більше того, нині, коли підприємці незаконно торгують в «нульовому» ряді, не сплачуючи жодної копійки ні за користування зайнятими площами, ні — ринкового збору, ПФ «Скорпіон-Сервіс» справно вносить орендну плату та виконує всі взяті на себе зобов’язання як орендар.

Така «діяльність» суб’єктів господарювання завдає значні матеріальні збитки. Відтак, приватна фірма «Скорпіон-Сервіс» звернулася з відповідним листом до: прокурора міста Олексія Решетника, Луцького міського голови Богдана Шиби, начальника ГУ МНСУ у Волинській області Володимира Грушовінчука, начальника Волинської обласної державної інспекції з земельних ресурсів Василя Копитюка, директора Департаменту підприємництва міської ради Олександра Козлюка, директора Департаменту економіки міської ради Любов Ковпак, начальника Волинської державної інспекції охорони праці на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Леоніда Жолоба з проханням вжити всіх, передбачених законом заходів, аби припинити суб’єктами господарювання порушення законодавства України у сфері господарської діяльності: торгівлі, справляння податків, пожежної безпеки, охорони праці, земельних відносин, планування і забудови територій, захисту прав споживачів та інше.

На 15-ти благодійних Різдвяних концертах Волинська єпархія УПЦ зібрала для дітей-сиріт більше півмільйона гривень

Вечірньої пори, 22 січня, луцький кіноконцертний зал «Промінь» не зміг умістити всіх бажаючих потрапити на благодійний Різдвяний концерт, який вже в п’ятнадцяте провела Волинська єпархія Української православної церкви з благословення митрополита Луцького і Волинського Ніфонта.

Протягом трьох годин слухали колядки та щедрівки, канти та псалми, з цікавістю спостерігали за дійствами вертепів близько трьох тисяч лучан, гостей із різних куточків Волині, а також з сусідніх областей і держав — Словаччини, Росії, Білорусі. Радісні емоції викликали виступи дітей недільної школи Свято-Покровської церкви міста Луцька і пісня про рідний край «Волинь моя, кохана» у виконанні Василька Палюха — школярика із села Сошичне Камінь-Каширського району. Зворушливо пронизували тишу залу спів черниць із Свято-Успенського Зимненського жіночого монастиря на чолі з ігуменею Стефаною та Свято-Стрітенської Михнівської жіночої обителі, які прибули зі своєю матір’ю ігуменею Марією. Величали народження Христа хорові колективи луцьких храмів: Архієрейський хор Свято-Покровського храму Луцька (керівник Володимир Гнатюк), «Волинські дзвони» храму Всіх Святих Землі Волинської (керівник Марія Федосюк), студентів Волинської Духовної Семінарії (керівник протоієрей Петро Муляр, молодіжний хор Свято-Пантелеімонівського храму (керівник Наталія Філюк). Дав глядачам можливість доторкнутись до народних християнських традицій народний колектив із Старовижівщини фольклорною постановою «Меланка». Усі глядачі разом також мали можливість поколядувати.

Хвилюючими були виступи самого владики Ніфонта, який теж виконав дві псалми. Він подякував усім присутнім за співчуття і милосердя до знедолених дітей і зауважив, що жодна справа милосердя не минеться для людини безслідно: навіть у час найстрашнішої фінансової і політичної кризи християнин, рука якого завжди готова до милосердя, не знатиме скорботи, бо усі кризи починаються з кризи духовної, яка у свою чергу росте на ґрунті егоїзму, жорстокосердя й байдужості. Владика побажав жертводавцям Божого благословення у всіх добрих справах, і всіляких духовних і земних благ, щоб ніколи не забували вони про скривджених і знедолених.

Цього разу під час благодійної акції було зібрано 127659 грн. До речі, збір коштів ще не припиняється. Для порівняння: торік — 95950 грн., а на першому концерті 1995 року — 1700 грн. Загалом, за 15 років православні пожертвували на добру справу 656 298 грн.

Як повідомив представник прес-служби єпархії протоієрей Миколай Коренга, минулими роками за посередництвом благодійної акції «Різдвяний благодійний концерт» людське милосердя відчули діти таких дитячих закладів: Волинського обласного відділення Дитячого фонду України, Луцького будинку дитини, Володимир-Волинської загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, Головненської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції розумового розвитку, Ківерцівського спеціального дошкільного дитячого будинку «Сонечко», Ківерцівського дитячого будинку сімейного типу — сім’я Черепів, Люблинецької загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Цього року зібрані кошти теж будуть між ними розподілені.

Фото: Юрій Срібний

Сьогодні у Луцьку продавали землю. П’ять земельних ділянок, замість семи, раніше оголошених, загальною площею більше 1,2 га та стартовою ціною 868 тис. грн. пішли з молотка за 1 млн. 441 тис. грн. Більший попит був на менші за площею ділянки, відтак, за них торги йшли жвавіше. Одну з таких, на бульварі Дружби народів (район підшипникового заводу), купили за ціною, більшою від стартової майже у дев’ять разів.

Зокрема земельну ділянку на вул. Електроапаратній, 15а, (площа 0,1768 га, призначення – будівництво та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 154,735 тис. грн., без ПДВ) продали за 240 тис. грн..

Ділянку на вул. Надрічній, 2, (площа – 0,0069 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 6,281 тис. грн., без ПДВ) купили за 39 тис. грн..

Земельну ділянку на вул. Черчицькій, 79а, (площа – 0,9800 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, стартова ціна – 610,54 тис. грн., без ПДВ) придбали за 800 тис. грн..

Земельна ділянка на бульварі Дружби народів, 2б, (площа – 0,0116 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 13,9548 тис. грн., без ПДВ) пішла з молотка найвигідніше — за 122 тис. грн..

За земельну ділянку на проспекті Відродження, 43б, (площа – 0,0500 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 83,4 тис. грн., без ПДВ) виклали за 240 тис. грн.

Серед покупців були і депутати міської ради. Всього в аукціоні взяло участь 17 учасників. Дві земельні ділянки, які теж мали виноситися на аукціон, не продавалися через те, що ними не зацікавився жоден з учасників. Вони будуть виноситися на наступні аукціони.

За словами Луцького міського голови Богдана Шиби, кошти, виручені від продажу землі на аукціоні, будуть спрямовані на стабілізацію бюджету міста у перші місяці 2009 р.

У польському Торуні Куявсько-Поморського воєводства — батьківщині великого астронома Миколи Коперніка — відбувся п’ятий міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників муніципалітетів на кубок президента цього міста Міхала Залєскі. Вже вдруге Україну на змаганнях представляла команда Луцької міської ради, яка складається з працівників різних відділів та управлінь

Цього разу за кубок змагалися 15 команд. Окрім лучан, зарубіжних гостей представляли муніципалітети словацького міста Чадца, голландського Лейдена, російського Калінінграда.

Боротьба у залі спортивного комплексу була напруженою і непередбачуваною від початку до кінця турніру. Усі команди демонстрували готовність до гри та рішучу волю до перемоги. На останній хвилині, коли м’яч залітав у сітку воріт, вирішувалася доля п’яти матчів. Луцька команда — наймолодша за віковим складом та з часу створення — не менш рішуче звалася у бій, показуючи професійну гру та забиваючи підступні голи у ворота суперників. Але брак досвіду участі у подібних змаганнях став на перешкоді нашим землякам і вони не потрапили до трійки лідерів. Перше місце вибороли калінінградці, друге — чиновники з міста Бєскупєц, на третьому — муніципали Ліпного.

Аналізуючи гру підлеглих на післяматчевих розборках, заступник Луцького міського голови та одночасно — капітан збірної Микола Іванюк зазначив: турнір показав, що команда відбулася і тепер залишається активніше тренуватися. Проте, футбол — це не основна місія поїздки до Торуня — міста, яке віднедавна стало партнером Луцька. Першу частину угоди про співпрацю в рамках партнерства між містами нещодавно підписали керівники обох муніципалітетів в обласному центрі Волині. Під другою частиною будуть поставлені підписи 27 листопада в Торуні, куди запрошений Луцький міський голова Богдан Шиба.

«Луцька міськрада вже активно працює з містом Торунь, — каже Микола Іванюк. — Саме його адміністрація допомогла нашому КП «Зелене господарство» придбати ліки для порятунку каштанів, які вражені хворобою. А ще нам дуже цікаво обмінятися досвідом, як тут доглядають старе місто, як розвиваються туристичні маршрути».

У місті більше 200 унікальних архітектурних пам’яток, які внесені ЮНЕСКО у список пам’ятників міжнародного значення. Торунь, який за своєю архітектурною величчю серед польських міст поступається тільки Кракову, насправді міг би поділитися досвідом, зокрема, як затримати туристів більше, ніж на один день. Тут у старому місті — велика кількість камерних готелів, для чого адаптують середньовічні особняки, а також кафе та ресторанів, що пропонують місцеві страви. На кожному кроці можна зустріти інформаційні таблиці з найголовнішими визначними місцями. Це все створює своєрідний клімат і приваблює іноземних туристів.

«Контакти між нашими містами перестають бути офіційними, не лише написаними на папері, а, в тому числі, людськими, — підтверджує і заступник президента м. Торунь Рафал Пєтруцєнь. — А грати у футбол із містами партнерами — це хороший спосіб зав’язати автентичну дружбу, про яку не йдеться в угоді».

Луцький міський голова просить прокурора зупинити порушення закону.

Вчора, 18 листопада ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» зупинила виробництво та транспортування теплової енергії для мешканців 33 та 40 кварталів міста Луцька. Про це повідомив сьогодні на початку 32-ї сесії Луцької міської ради міський голова Богдан Шиба. Про це інформують у департаменті інформаційної політики Луцької міської ради.

У зв’язку цим Богдан Шиба направив до прокурора міста, старшого радника юстиції Олексія Решітника звернення, яке підтримала більшість депутатського корпусу міськради.

«Повідомляємо Вам, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2008 року заборонено ДКП «Луцьктепло» припиняти передачу теплової енергії, ТзОВ «Луцьктеплоенерго» зупиняти виробництво та передачу теплової енергії, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Волиньгаз» та будь-яким іншим особам відключати ТзОВ «Луцьктеплоенерго» та ДКП «Луцьктепло» від газопостачання та пломбувати вхідну запірну арматуру.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2008 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані вищевказаною ухвалою, однак державним комунальним підприємством «Луцьктепло» подано апеляційну скаргу на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до норм ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Таким чином, на даний час є неправомірними будь-які дії щодо зупинення, передачі теплової енергії та гарячої води ТзОВ «Луцьктеплоенерго».

Враховуючи вищенаведене, просимо вжити заходів прокурорського реагування до ТзОВ «Луцьктеплоенерго», яким порушуються норми чинного законодавства та рішення суду, а також притягнути винних осіб до відповідальності».

За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, у жовтні обсяги промислової продукції в області збільшились на 14,1 % порівняно з вереснем, однак відставання проти січня–жовтня попереднього року залишається значним і становить 22,6 %.

Скорочення обсягів виробництва допущено за всіма основними видами діяльності: у переробній промисловості на 28,4 %, добувній — на 3 %, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води — на 0,9 %.

Разом з тим, понад 55 % підприємств області працювали із значним нарощуванням обсягів виробництва, серед яких підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 40,5 %), машинобудування (на 36,5 %), целюлозно-паперового виробництва (на 18,9%). Зростання обсягів спостерігалось також на підприємствах з оброблення деревини і виробництва виробів з неї, крім меблів, (на 11 %), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 10,5 %), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 8,8 %).

Офис компании АНКОР в Донецке провел исследование на тему: «Работа HR службы в условиях финансового кризиса». Исследование ставило перед собой цель выяснить, насколько HR-менеджеры украинских компаний используют специальные программы по работе с персоналом в условиях изменяющейся экономической ситуации.
Также в ходе исследования специалисты АНКОРа хотели получить ответ на вопрос: «Испытывают ли HR-менеджеры необходимость в поддержке со стороны консалтинговых компаний/экспертов и если да, то какого рода услуга/экспертиза была бы наиболее актуальной на данный момент».
В исследовании приняли участие 110 директоров по персоналу, которые в основном представляют украинские и иностранные компании различных секторов бизнеса. В ходе исследования были собраны данные об изменениях в HR политиках компаний в условиях современного рынка труда.
Учитывая сложившуюся рыночную ситуацию, 60 опрошенных респондентов отметили, что в их компании не существует специальной программы по работе с персоналом. Таким образом, если HR специалистам необходимо предпринять какие-то меры по оптимизации затрат, то:
38% - станет решать задачу путем сокращения численности сотрудников
30% — сократят расходы на персонал и административные расходы
14% — поменяют организационную структуру и распределят функциональные обязанности
9% — готовы сократить заработную плату
6% — предпочтут вкладывать в развитие ключевых сотрудников
3% - займутся перепрофилированием и ротацией персонала
Следует отметить, что лишь 19 % респондентов озвучили потребность в поддержке со стороны консалтинговых компаний/независимых экспертов в разрешении вопросов с высвобождением персонала.

Начальник Главного управления экономики Одесской облгосадминистрации Олег Муратов сообщил о том, что по распоряжению губернатора Николая Сердюка в регионе создана рабочая группа, которая постоянно мониторит ситуацию в различных отраслях и составляет еженедельные аналитические справки для Министерства экономики (копии этих отчетов теперь будут также направляться руководителям депутатских фракций). Если говорить о ситуации в целом, то, несмотря на все кризисные явления, 2008-й год Одесская область должна завершить в «плюсах», в основном благодаря удачному «заделу» за первые 9 месяцев. Что касается 2009 года, Олег Муратов подчеркнул: «По оптимистическим прогнозам уровень промышленного производства сохранится на уровне нынешнего года, по пессимистическим – произойдет 10% снижение». В этой связи председатель Одесского облсовета Николай Скорик обратил внимание на тот факт, что Министерство финансов традиционно повышает планку налоговых поступлений от региона в государственный бюджет. Он подчеркнул, что многие города и районы просто не справятся с поставленным заданием. Поэтому со стороны Минэкономики необходима корректировка цифр, запланированных еще в «докризисный» период. «Меня это также волнует, потому что у отдельных районов и населенных пунктов проблемы могут возникнуть уже в декабре», - подтвердил председатель Одесской облгосадминистрации Николай Сердюк. В свою очередь начальник управления НБУ в Одесской области Михаил Азаров отметил, что Одесская область на фоне других регионов страны выглядет вполне прилично: сейчас входит в пятерку украинских регионов - лидеров по «кредитному портфелю», а в начале ноября был даже отмечен небольшой прирост по депозитам (0,9%). Михаил Азаров отметил, что ситуация с «Проминвестбанком» в ближайшее время будет урегулирована («это необходимо для того, чтобы снять напряжение»), а также подтвердил, что банковские учреждения по-прежнему будут кредитовать коммунальные службы региона перед началом отопительного сезона. « Сейчас самое главное – успокоить людей, - подвел итоги Михаил Азаров. - Гарантированный возврат 150 тысяч гривен должен успокоить граждан».

До земельного відділу департаменту містобудування Луцької міської ради з початку цього тижня стали надходити належно оформлені заяви на участь в аукціоні з продажу землі, який відбудеться 20 листопада. Про це повідомила начальник управління земельних ресурсів Тетяна Лихограй.

Крім належно оформлених заявок учасники торгів повинні подати у земельний відділ квитанцію на сплату реєстраційного внеску. Тут заявники отримують можливість ознайомитися з ділянкою, яка їх цікавить. «Усі, хто належно оформив документи і заплатив реєстраційний внесок, мають можливість ознайомитися з проектом відведення земельної ділянки, наявними на ній комунікаціями, експертно-грошовою оцінкою, розміщенням її на карті міста. В разі необхідності представник земельного відділу з заявником виїжджають на місце розташування ділянки», — розповіла Тетяна Лихограй.

Найактивніше заявники цікавляться ділянкою на проспекті Відродження, 43б, яка має площу 0,05 га, стартову ціну 83 400 грн. без ПДВ та призначена для будівництва та обслуговування торгового закладу.

Загалом же на аукціон виставлено сім земельних ділянок загальною площею майже 3,5 га.

Остров Змеиный постепенно обживают . Сейчас на острове постоянно проживает несколько десятков человек, которые занимаются исследованиями, а также поводят строительные работы. Для удобства жителей здесь планируют воздвигнуть ветрогенератор. По словам технического директора компании «Конкорд-Энергия», которой был заказан генератор, Евгения Можея, в зимних условиях солнечные батареи не успевают за день накопить необходимое количество энергии, потому руководство Одесского порта приняло решение об установке ветрогенератора небольшой мощности, не представляющего вреда для птиц. Перед тем, как разместить ветрогенератор на Змеином, планируется его опробовать в порту. Если установка себя оправдает, то ее перенесут на остров. Специалист утверждает, что совместной мощности солнечных батарей и ветряка хватит для нужд портопункта.

Такий висновок про сферу сільського самоврядування зробив заступник голови ВОДА Василь Байцим, перебуваючи в Підляському воєводстві. Сьогодні телефоном із Польщі він прокоментував «Статусу» мету свого візиту до столиці цього краю — міста Білосток. Хоча воєводство розташоване в північно-східній частині країни і межує з Білоруссю, воно має багато чого спільного з Волинню. Саме на цій території Польщі дев’ять років тому сільське самоврядування переживало такий стан, у якому нині перебувають сільські громади Волині. Підлясся пішло вперед і готове поділитися досвідом, як і згодне підписати генеральну угоду з Волинню в рамках нової програми добросусідства Україна — ЄС. Вже з березня наступного року буде оголошено про наступний етап набору проектів під цю програму, які фінансуватиме Європа.

Розв’язати руки для взаємовигідної українсько-польської співпраці має угода України про асоційоване членство в ЄС, яка наразі не укладена, — сказав Василь Байцим і додав, що угода Волині з Підляссям буде підписана за будь-яких умов. Партнерство з поляками цього воєводства передбачається і в рамках кількох проектів до «Євро-2012».

З початку цього тижня умовами продажу земельних ділянок у Луцьку, які виставлені на аукціон 20 листопада 2008 р., цікавляться все активніше. Необхідні для оформлення заявок документи взяли майже півтора десятка підприємців. Про це повідомляють в управлінні земельних ресурсів Луцького міськвиконкому.

Загалом, із молотка планують пустити сім земельних ділянок загальною площею майже 3,5 гектара:

Лот №1. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 12, площа земельної ділянки – 0,9546 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 835 465,92 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 250 639,78 грн., без ПДВ.

Лот №2. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 15а, площа земельної ділянки – 0,1768 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 154 735,36 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 46 420,61 грн., без ПДВ.

Лот №3. Земельна ділянка на вул. Надрічній, 2, площа земельної ділянки – 0,0069 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 6 281,76 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 1 884,53 грн., без ПДВ.

Лот №4. Земельна ділянка на вул. Черчицькій, 79а, площа земельної ділянки – 0,9800 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, стартова ціна – 610 540,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 183 162,00 грн., без ПДВ.

Лот №5. Земельна ділянка на бульварі Дружби народів, 2б, площа земельної ділянки – 0,0116 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 13 954,80 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 4 186,44 грн., без ПДВ.

Лот №6. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 27, площа земельної ділянки – 1,3000 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських, офісних та торгових приміщень, стартова ціна – 1 137 760,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 341 328,00 грн., без ПДВ.

Лот №7. Земельна ділянка на проспекті Відродження, 43б, площа земельної ділянки – 0,0500 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 83 400,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 25 020,00 грн., без ПДВ.

В аукціоні можуть брати участь суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні особи та фізичні особи — підприємці).

Реквізити для сплати реєстраційного внеску – УДК м. Луцька в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014) р/р 35428007006281. Одержувач: Департамент містобудування Луцької міської ради (ЄДРПОУ 34572135).

Реквізити для сплати гарантійного внеску – УДК м. Луцька в ГУДКУ у Волинській обл. (МФО 803014) р/р 37320006006281. Одержувач: Департамент містобудування Луцької міської ради (ЄДРПОУ 34572135).

Реквізити для сплати коштів за придбану земельну ділянку – Одержувач: Місцевий бюджет м.Луцька, код платежу 33010101, ЄДРПОУ 21741605, р/р 33113327700002 в УДК м.Луцька в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014.

Розмір реєстраційного внеску за участь в аукціоні встановлюється в розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати (на день подання заяви) за кожну земельну ділянку, на яку подається заява. Переможець аукціону повинен буде сплатити відновну вартість зелених насаджень – згідно складеного акту обстежень зелених насаджень та погодженого територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Прийняття заяв на участь в аукціоні, час та місце ознайомлення потенційних покупців із земельними ділянками, що виставляються на аукціон, проводиться у відділі земельних ресурсів департаменту містобудування Луцької міської ради за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 21, каб. 104 (тел: 72-00-87).

Прийняття заяв на участь в аукціоні припиняється 14 листопада 2008 р. о 16.00.

Волинський медіаринок не злякала світова та українська фінансова криза. В той час, коли журналістам багатьох столичних ЗМІ загрожує безробіття, на Волині з’явилося два нових друкованих видання.

Сьогодні вийшло вже четверте число газети «Діалог», засновником якої є обласний осередок Спілки журналістів України. Голова організації та редактор тижневика Михайло Савчак каже, що газета побачила світ у не найкращий час, але її вихід планували давно. Зокрема, це було одним із пунктів програми пана Михайла на звітно-виборних зборах спілчанського осередку. Оргтехніку для «Діалогу» придбали за рахунок спілки, а друкуються тут матеріали журналістів, які наразі співпрацюють з газетою на громадських засадах. Проте, на спілчанських коштах далеко не заїдеш. За словами Михайла Савчака, членами осередку є 300 журналістів і загальна сума їх внесків становить у рік близько двох тис. грн. (пенсіонери сплачують по гривні). «Це не гроші, щоб розпочати бізнес, — каже пан Михайло. — Доводиться розраховувати на продаж газети та її площ для розміщення реклами».

Видання не планує створити конкуренцію існуючій пресі, а хоче стати дружньою газетою для журналістів, інтелігенції та для середнього класу. Тут мріють зреалізувати власну тематичну концепцію. Започаткувати нові для друкованих видань рубрики, а також повернутися до забутих, зокрема, літературних та гумористичних сторінок.

На противагу «Діалогу», «Телерадіогазета», яка виходить під крилом Волинської ОДТРК хоче переманити читачів розгорнутою програмою 38 телеканалів та радіопрограмою. А ще, вона виходитиме на день раніше, ніж вся волинська преса. Учора вийшов її перший номер. Газета також немає великого творчого колективу. Над нею працюють тільки дві людини. Решту — забезпечать журналісти телебачення, радіо та радіостанції «Луцьк».

Генеральний директор ВОДТРК Святослав Пирожко довірив шеф-редакторство видання тільки собі, а головним редактором стала Олена Кошель, яка тривалий час очолювала газету телекомпанії «Аверс»: «Аверс-прес» — найбільшого місцевого конкурента ВОДТРК.

У Луцьку знову взялися врегульовувати правила дотримання тиші. Зокрема, сьогодні за круглим столом обговорювали проект рішення міської ради «Про затвердження правил додержання тиші в громадських місцях на території Луцька». Задум передбачає чіткий механізм встановлення режимів роботи об’єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства.

У проекті передбачено, що усі об’єкти, які працюватимуть із 22.00 до 8.00, повинні мати відповідний дозвіл міськвиконкому. «Зелене світло» загориться тільки для тих об’єктів, які відповідатимуть санітарним вимогам щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму та наявності укладеної угоди охорони об’єкта. А хто працюватиме денної пори, тому достатньо буде мати погодження з департаментом підприємництва.

Після регуляторної процедури затвердження, Правила завізує сесія міської ради і тоді вони стануть загальнообов’язковими для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, а також громадян.

Проте, протягом останніх дев’яти місяців волинські фінансові установи більш, як удвічі збільшили сплату податків. Податківці вважають це своєю заслугою.

«Ситуація на фінансовому ринку області виглядає досить стабільною, — каже начальник відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА у Волинській області Віра Кузьмич. — Внаслідок підвищення контролю за банками та страховими компаніями, надходження до зведеного бюджету від цих суб’єктів господарювання на Волині зросли більше, ніж удвічі. Зокрема, банки сплатили за дев’ять місяців 61,5 млн. грн. податків. Надходження з податку на прибуток від фінансових установ зросли в 2,4 разу — майже до 28,7 млн. грн. Про що це свідчить? Протягом трьох кварталів банки працювали добре. Будемо сподіватися, що ця тенденція матиме продовження і в четвертому”.

Втім, податківці звертають увагу на той факт, що фінансові установи подекуди теж використовують схеми мінімізації податкових зобов’язань. Зокрема, з початку року документальними перевірками виявлено вісім схем мінімізації податкових платежів, сума втрат бюджету від використання яких становила 11,6 млн. грн.

Как сообщила пресс-служба ГУ МВД Украины в Одесской области, сотрудники милиции провели проверку работы рынков Одессы и области. Рынки сотрудники милиции инспектировали совместно с представителями санитарных, ветеринарных служб и антикоррупционного комитета. Целью акции было прекращение производства и оборота фальсифицированных алкогольных напитков, а также выявление в торговой сети продукции, не соответствующей санитарным нормам. Всего правоохранители проверили 79 объектов предпринимательской деятельности - рынки, супермаркеты и торговые павильоны. В результате проведенных мероприятий были сняты с реализации около 12600 бутылок ликероводочных изделий на сумму 252 тыс. грн, 955 кг мяса и продукции из него на сумму почти 43 тыс. грн. Правоохранители говорят об установленных 53 административных нарушениях и 14 нарушений, в которых присутствуют признаки преступлений, предусмотренных статьями Уголовного кодекса Украины.

Кримінальна відповідальність загрожує керівникам однієї із кредитних спілок Луцька, — повідомили «Статус» податківці волинської ДПА. Не виключено, що в ході слідчо-оперативних заходів на майно та активи підприємства, яке кредитувало не тільки лучан, буде накладено арешт.

Злочин, скоєний посадовими особами кредитної спілки, виявили спільно співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА у Волинській області та прокуратури Луцька.

Як з’ясувалося, право залучати внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки це приватне підприємство втратило згідно із розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ще в середині вересня 2006 року. Дію відповідної ліцензії на згаданий вид діяльності тоді тимчасово призупинили.

Аргументами для такої санкції зі боку контролюючого органу стало порушення кредитною спілкою ліцензійних умов щодо дотримання критеріїв ліквідності капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій. Іншими словами, вкладати та позичати кошти посередництвом цієї кредитної спілки стало доволі ризикованою операцією. Тобто, за певних економічних умов для громадян це стало б досить невдалим фінансовим проектом.

Очевидно, що громадяни, а таких виявилося чимало, які продовжували приносити гроші в спілку для депозитних вкладів, не знали про тимчасове призупинення дії ліцензії кредитного підприємства. Не переймалися цим і посадові особи підприємства, бо за неповних два роки за діючими депозитними договорами, укладеними до початку дії розпорядження, «напозичали» в людей більше 225 млн. грн і отримали дохід у вигляді відсотків за вкладами сумою 12 млн. 770 тис. грн.

Як каже начальник управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА в області Микола Дей, лише шестеро волинян принесли в спілку більше 58,2 млн. грн. До слова, в деклараціях про доходи, що подаються фізичними особами до податкової служби щорічно, ці місцеві мільйонери декларували суттєво менші статки.

Тим часом, злочинна комерційна підприємливість не залишилася поза увагою правоохоронців. Прокуратурою Луцька порушено кримінальну справу, яку розслідує слідчий відділ Луцького міськвідділу УМВС у Волинській області. Наразі коло осіб, причетних до діяльності кредитної спілки, встановлюють правоохоронці. До складу слідчо-оперативної групи ввійшли співробітники волинської податкової міліції. А Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Україна позбавила кредитну спілку ліцензії на залучення коштів від населення під депозити остаточно.

В ходе последнего заседания исполнительного комитета Одесского городского совета было принято решение о повышении тарифов на проезд в трамваях и троллейбусах. Согласно данному решению, с 1 декабря 2008 года установлен тариф на услуги по перевозке пассажиров в городском электротранспорте (трамвай, троллейбус), предоставляемые коммунальным предприятием (КП) «Одесгорэлектротранс» в размере 1,00 грн. за одну поездку. Такое непопулярное постановление власти Одессы мотивируют нехваткой денег. Дескать, принятый еще в мае 2000 года тариф в размере 50 коп., в данный момент не покрывает себестоимости перевозки одного пассажира. В КП «Одесгорэлектротранс» настаивают, что еще в июле текущего года фактические затраты на перевозку пассажиров покрывались собственными поступлениями от перевозки в среднем на 54,6%. «По результатам деятельности в первом полугодии текущего года, чистые убытки предприятия составили порядка 9,5 млн. грн. При этом из государственного бюджета мы недополучили за перевозку льготных пассажиров 5,5 млн. грн. Все это поставило предприятие в довольно сложное экономическое положение. Длительный период работы КП по тарифам, не отвечающим фактическим затратам на предоставленные услуги по перевозке пассажиров, привел к кризисной ситуации, следствием чего стало то, что деятельность по перевозке пассажиров для предприятия является убыточной», - отметил, выступая накануне заседания исполкома перед журналистами заместитель директора КП «Одесгорэлектротранс» Виталий Троянский.

Помимо этого, по словам представителя горэлектротранса, на протяжении 2000-2008 годов значительно возросли расходы по всем статьям эксплуатационных затрат, а именно: заработная плата, электроэнергия и материалы. По информации директора КП «Одесгорэлектротранс» Валерия Новикова, только в шести городах Украины из 45, где есть электротранспорт, на сегодняшний день тарифы еще не повышены, в том числе в Одессе, где стоимость проезда в трамваях и троллейбусах не изменялась уже восемь лет.

В середине октября мне посчастливилось принять участие в первом тренинге Университета Журналистского мастерства, организованном Украинской Ассоциацией Издателей Периодической Прессы при поддержке компании «Кока-Кола Украина». Программа тренинга была очень насыщенной, а сами «ученья» — интересными, увлекательными и, что самое важное, — полезными практически. Но главное, что поразило меня больше всего, — экскурсия на завод «Кока-Кола Бевериджиз Украина». Я собственными глазами увидела то место, где производят и разливают напитки, у которых миллионы поклонников в Украине, не говоря уже о мировом масштабе. Кроме того, данная экскурсия в один момент разрушила в моем мировоззрении стереотипы и мифы, жившие годами. Как это происходило, читайте ниже.

В Украине не так много заводов, отстроенных с нуля, где применяются самые современные технологии производства. По сути, каждый из них заслуживает отдельного рассказа. Но вот завод «Кока-Кола Бевериджиз Украина», расположенный в Киевской области, недалеко от Броваров, — самого подробного. Объект впечатляет с первого взгляда. Причем не масштабами территории, которую занимает. Наоборот, и сама территория месторасположения предприятия, и производственные помещения — далеко не гигантские — всего лишь 25 га. Это говорит о том, что в компании отлично знают о принципе рационального использования площадей и повсеместно его используют.

Если честно, то завод больше напоминает базу отдыху, насколько ухоженной и зеленой является его территория. Помещения выкрашены в красно-белые корпоративные цвета, которые на фоне зеленого газона и ярко-голубого неба отлично повышают настроение. Внутри все очень современно. Это слово, на мой взгляд, особенно точно и полно отражает «интерьер» завода. Может, конечно, для США и западно-европейских стран такие предприятия в порядке в вещей, а вот для Украины с ее историческим советским тяготением к нерациональной масштабности, — скорее, исключение из правил.

Что касается самого производства газированных напитков и соков, оно полностью автоматизированно. Не зря ведь сумма инвестиций, которую компания «Кока-Кола» вложила в экономику Украины, превышает 350 млрд. грн. Это делает компанию одним из крупнейших инвесторов в отечественную экономику Украины.

В ходе экскурсии руководитель по производству завода Ярослав Пастушенчин рассказал, что изготовление напитков можно условно разделить на четыре этапа: добыча воды из скважин, ее очистка и подготовка; приготовление сиропа; производство пластиковых бутылок; розлив и складирование напитков.

«Сама вода добывается из семи скважин Сеноманского и Юрского горизонтов. И хотя она сама по себе пригодна для питья, ее все же доочищают и смягчают: пропускают через специальные песочные и угольные фильтры и проводят дезинфекцию и обессоливание. Вкус этой воды хорошо известен на Украине — это «БонАква».

В четырех башнях, которые видны с дороги благодаря ярким корпоративным цветам, короткое время находится сахар, который потом используется в производстве напитков. Причем с того момента, как сахар засыпается в башни, больше он не вступает во взаимодействие с окружающей средой. Сахар потоком воздуха по трубам задувается в сахароварку, где растворяется, далее пастеризуется, смешивается с концентратами напитков («Кока-кола», «Фанта» и др.) и автоматически дозируется, как и остальные составляющие сиропа. Потом сироп смешивается с водой и углекислым газом и разливается в бутылки.

На заводе на данный момент находится пять петовских линий, которые разливают напитки 0,5, литр, два и 2,5 литра. Одна баночная линия, где разливается «Берн», напитки 0,3 и 0,5 литра. Есть одна стеклянная линия, где разливается продукция объемом 0,25 в стеклянную тару. Также есть пять соковых линий, где разливают: «Рич», «Добрый» и другие наши продукты. Линии полностью автоматизированны, начиная от бутылок, которые изготавливаются из гранулированного пластмасса, и до складирования напитков и соков», — поведал он.

Если до экскурсии на завод во мне и жили некоторые сомнения, касающиеся качества продукции, то после развеялись все до одного. Ну не могут в таких клинически чистых помещениях, где работают только машины, а вмешательства человека даже не видно, разливать некачественную продукцию! Вы только подумайте, за технологический цикл — от добычи воды до размещения готовой бутылки с напитком на складе — напиток проходит более 1000 различных тестирований! Кроме того, напитки и соки производят такие доброжелательные люди, что у меня даже язык не поворачивался, чтобы спросить, правда ли, что «Кока-Кола» вредит здоровью. Ведь легенды разные ходят. Мои родители, например, очень редко покупают «Кока-Колу», «Фанту» и «Спрайт», считая, что эти напитки разъедают стенки желудка и оставляют налет на зубах, который потом разрушает зубную эмаль. Сестра не пьет «Кока-Колу», потому что уверенна, что напиток высококалорийный, а значит, от него поправляются. Кстати, я знаю немало других людей, которые отказываются от «Кока-Колы» именно по этой причине. «Мне нравится вкус колы, — говорит одна из моих лучших подруг. — Но, когда ее пью, сразу же возникают ассоциации с рекламой «Макдональдса». Там ведь одними концентратами кормят, сплошным холестерином, который откладывается в виде жира где только можно и портит фигуру. А если еще колой запивать — не в одну юбку не влезу!».

Побывав на заводе и послушав специалистов, я поняла, что страхи моих близких так же беспочвенны, как и мои собственные. Ни одна газировка не способна вызвать повышение веса, если принимать ее в нормальных количествах. Согласно данным Американской Диетической Ассоциации, все продукты и напитки могут занимать свое место в сбалансированном рационе питания до того времени, пока вы не употребляете больше калорий, чем сжигаете. К кишечно-желудочным болезням «Кока-Кола» тоже никакого отношения не имеет. Во время исследования было выявлено, что питьевая газированная вода не вызывает симптом выделения кислоты желудком, а значит, «не разъедает» его, как ошибочно думают мои родители.

Экскурсия на «Кока-Колу» убедила меня в том, что высокое качество и безопасность продукции, о котором рассказывает реклама напитков компании, — самая настоящая правда. Подтверждением этому может служить постоянный рост объема производства. Каждый год завод увеличивает свои мощности на 20-25%.

А еще радует и подкупает тот факт, что в компании большое значение уделяют национальной составляющей. По словам менеджера по связям со средствами массовой информации компании «Кока-Кола Украина» Ольги Чумак, здесь постоянно следят за вкусовыми предпочтениями украинцев и стараются угодить абсолютно всем. Результат — каждый украинец может найти напиток для себе в линейке продуктов компании «Кока-Кола».

Банк «Львів» відкрив ще одне, тринадцяте, відділення у Львові. Загалом в Україні сьогодні мережа банку налічує 22 відділення.

За словами заступника голови правління банку «Львів» Руслана Кирилюка, банк активно реалізовує стратегію присутності по всій Україні. Зокрема, лише цього року відкрили свої представництва у містах Луцьку, Києві, Івано-Франківську, Рівне. Тривають підготовчі роботи щодо відкриття відділень у Тернополі, Чернівцях, Житомирі.

«Наша стратегія розширення мережі є добре продуманою та послідовною. Ми йдемо туди, де нас чекають клієнти, де є вже напрацьовані контакти з потенційними партнерами,» - підкреслив під час відкриття Руслан Кирилюк.

За словами начальника нового відділення Наталі Павлини, банківське відділення привабить клієнтів швидкістю та якістю обслуговування, оперативністю прийняття рішень та професіоналізмом працівників. Нове відділення надаватиме весь спектр банківських послуг як для юридичних, так і для фізичних осіб.

29-31 октября в шахтерской столице прошел первый, но уже Ежегодный Международный инвестиционный Саммит Донецкой области. Уникальное по масштабам мероприятие посетили Президенты Украины Виктор Ющенко и Президент Польши Лех Качинский, руководители области, городов и районов региона, а также более 300 предпринимателей из 20 стран мира. Они приняли участие в Украино-польском инвестиционном Форуме, а также нескольких бизнес-конференциях. Темы — самые животрепещущие: вопросы развития рынка недвижимости и инфраструктурные проекты в рамках подготовки области к проведению финальной части Евро-2012, инвестиции в реальный сектор экономики Донецкой области, развитие инновационных проектов и энергосберегающих технологий и т.д.

Саммит проводился по инициативе компаний Deloitte, Ernst & Young и Альтера Финанс, при участии крупнейших компаний украинского бизнеса. Технический организатор – компания Conference House.

Главной целью Саммита объявлена презентация возможностей Донецкой области, демонстрация наиболее крупных инвестиционных проектов и обсуждение условий и перспектив работы иностранных компаний на территории региона. В ходе конференций и в рамках выставки, которая сопровождала работу Саммита в выставочной комплексе «ЭкспоДонбасс», были представлены наиболее крупные инвестиционные проекты области. Среди них - проекты строительства нового микрорайона Донецка и аэропорта в Краматорске, рекреационных городков в Святогорске и курортно-развлекательного комплекса на побережье Азовского моря, строительства автодорог и крупных заводов по производству кирпича и цемента, более 100 других проектов.

«Фондовый кризис вызвал серьезный спад на металлургическом рынке, что делает еще более актуальной необходимость диверсификации экономики региона, внедрения энергосберегающих технологий и инноваций, — считает председатель Донецкого областного совета Анатолий Близнюк. — Время реализации инвестиционных проектов — не пять минут, а год, два и дольше. Мировой финансовый кризис закончится, зато те, кто на спаде увидит перспективу, выиграют еще больше. В этом аргумент в пользу проведения Саммита именно сейчас. Если, как минимум, десятая часть от заявленных инвестпроектов на сумму 44 млрд грн. будет реализована, мероприятие можно считать успешным».

К слову, национальная сеть деловых изданий «Статус» совместно с КП «Донецкий Инновационный Центр» в рамках Саммита представила бизнес-идеи, которые были собраны в рамках проекта «День инвестора» и признаны лучшими экспертным советом мероприятия. Некоторые из них заинтересовали потенциальных инвесторов.

«Инвестиционный Саммит - это наш рецепт против финансового кризиса, - прокомментировал ситуацию партнер компании Deloitte Андрей Степанов. - Именно сейчас мы вместе, бизнес и власть, выставляем проекты, интересные с точки зрения их долгосрочного операционного потенциала и направленные на стратегическое развитие региона».

В Восточноукраинском национальном университете имени Владимира Даля прошла II Всеукраинская научно-практическая конференция «Модернизация политической системы Украины: состояние и перспективы развития».

В ней принимали участие профессорско-преподавательский состав, докторанты, аспиранты, студенты, руководители общественных организаций из Луганска, Киева, Харькова, Одессы, Днепропетровска, Ивано-Франковска, Умани и других городов Украины. На конференции присутствовало 77 человек и всего было представлено 55 докладов. Выступления отличались актуальностью и новизной, многие проблемы подавались в новом ракурсе.

На пленарном заседании было заслушано около 20 докладов. Работали две секции секции: «Проблемы и риски современного этапа модернизации политической системы Украины» и «Пути и перспективы модернизации политической системы Украины». Были обсуждены предложения модернизационных изменений, минимизации рисков, рассмотрены проблемы современного политического класса, повышения роли политической элиты, динамики востребованности демократии и другие актуальные политологические проблемы.

Изюминкой конференции явились выступления молодых исследователей, ученых, преподавателей и руководителей общественных организаций, которые в свое время получили специальность политолога в Далевском университете и уже достигли высоких результатов в научной работе, политической и общественной сферах. Это дало возможность студентам и присутствующим гостям из других городов Украины увидеть эффективность деятельности кафедры и университета. Это имело огромный воспитательный эффект для нынешних студентов, многие из которых отметили после конференции совершенно иное, более осознанное восприятие себя

Студент юридического факультета Восточноукраинского национального университета имени Владимира Даля Максим Скляр принял участие во II Чемпионате мира по каратэ-до (WUKO-версия) среди детей, кадетов и юниоров.

Соревнования состоялись в Италии, куда съехались свыше двух тысяч участников из 56 стран. Максим Скляр завоевал титул Чемпиона мира по KUMITE Rotation, а также стал бронзовым призером по кумитэ.

«Этот турнир является самым высоким по статусу, - говорит студент юридического факультета ВНУ им. В. Даля Максим Скляр. – Я горжусь, что имею возможность выступать за свою страну в составе сборной Украины по каратэ-до на таком высоком уровне».

Сейчас Максим готовится к III Чемпионату мира по каратэ-до, который пройдет в мае месяце 2009 года в Одессе. В основном составе национальной сборной Украины по годзю-рю каратэ-до Максим находится с 2007 года. Он неоднократно становился победителем соревнований за Кубки Украины, побеждал на Чемпионатах Европы. В мае 2008 года на соревнованиях за Кубок мира по каратэ-до завоевал золотую медаль. Его спортивная карьера началась на открытом областном турнире в городе Горловка в 2000 году.

Кабинет министров предлагает повысить ставку акцизного сбора на спирт. Таким образом наше правительство надеется противостоять мировому финансовому кризису. Повышение акциза на этиловый спирт является одним из положений законопроекта «О минимизации влияния мирового финансового кризиса на экономику Украины», который Кабмин на днях внес для утверждения в парламенте. Об этом 24 октября на пресс-конференции заявил директор ассоциации «Соват» Владимир Демчак.

По его словам, если этот законопроект примут, то стоимость акциза на этиловый спирт вырастит на 25,6% до 27 гривен, на коньяк - на 170% - до 27 гривен. Кроме этого, с 1 ноября 2009 года производителей отрасли ждет очередное плановое повышение еще на 26% - до 34 гривен за 1 литр стопроцентного спирта.

«Сегодня средняя цена на водку 15-18 гривен. С нашей точки зрения, водка не может стоить менее 14 грн. Но надо отметить, что в столичных супермаркетах иногда продается водка, которая производится нелегально. И если применить акциз, который предлагает правительство, то водка, которая производится легально, будет стоить не меньше 25 гривен. Скорее всего, появится много водки, которая будет производиться и продаваться с нарушением законодательства. По оценке ассоциации «Соват», 1/5 рынка водки на сегодня находится в тени. Мы не хотим возвращаться во времена, когда эта «тень» составляла 60%, - подчеркнул Владимир Демчак. - Я понимаю, что ввиду финансового кризиса в украинской экономике сейчас нужно применять радикальные меры. Но проблемы лежат в другой плоскости. Не стоит связывать акцизы со спасательными мерами, которые хоть чем-то могли бы помочь финансовой системе Украины».

В текущем году водка дорожала 6 раз. Обычно толчком к подорожанию становится либо повышение стоимости этилового спирта, либо повышение стоимости акциза. Как известно, с 1 августа в Украине была введена новая акцизная марка, поэтому все ожидали очередного подорожания – и вот дождались. До этого стоимость акциза составляла 4,75 грн. на одну бутылку (0,5 л).

По мнению коммерческого директор ЗАО ЛВЗ «Луга-Нова» Станислава Тохи такое существенное удорожание акциза на спирт приведет к тому, что розничная цена бутылки водки поднимется где-то на 5-7 грн., а это неизбежно повлечет за собой смещение ценовых сегментов.

«Потребители водки чаще всего ориентируются на цену, и когда вся водка подорожает, потребитель перестроится на более дешевую, которая по цене «подтянется» к той отметке, на которой раньше была другая более качественная водка. Те, кто раньше покупали, например, «Хлебный дар» теперь станут брать, скажем, «Биленьку», - говорит Станислав Тоха.

«В целом же спрос на водку еще снизится. Надо сказать, что за последние несколько месяцев спрос упал на 12%, приходится констатировать, что украинский потребитель стал меньше пить, точнее стал меньше пить водки – а больше дешевого вина и пива. Хоть зимой пива и не хочется, но надо думать, что спрос на пиво будет по-прежнему негативно влиять на ситуацию на рынке водки. Что касается, так называемой «паленки», то она была всегда. Теперь придется ожидать активизации подпольщиков.

Снижение спроса влечет за собой усиление конкуренции, а в конкурентной борьбе сложнее всего приходится слабым игрокам. Можно сказать, что это повышение цены акциза покажет, у кого из производителей выше запас прочности и кто чего стоит на самом деле», - заключает эксперт.

Антимонопольный комитет разрешил создание ассоциации «Союз зооиндустрии Украины» четырем фирмам — двум запорожским и двум днепропетровским. Ассоциация создается с целью координации и консолидации усилий ее участников для решения вопросов развития рынка зоотоваров и зооиндустрии Украины.

В ассоциацию войдут запорожские ООО «Интер-Запорожье» (осуществляющее производство и реализацию куриных яиц, продажу ветпрапаратов и вакцин, витаминов, аминокислот, кормов для животных, оборудования для птицефабрик и т.п.) и ООО «Ветус» (оптовая продажа ветпрепаратов и кормов для сельскохозяйственных животных).

Днепропетровскую область представят ООО «Триплекс» (которое занимается оптовой продажей ветпрепаратов и вакцин, зоотоваров и т.п.), ООО «Агрофармахим» (оптовики средств по защите растений, зерновых и технических культур).

С начала года из незаконного обращения в Запорожской области изъято товарно-материальных ценностей на сумму 22,9 млн. грн., ликвидирована деятельность 86 «подпольных» цехов, 43 из которых специализировались на изготовлении фальсифицированных алкогольных напитков. Об этом сообщил на брифинге «Налоговые преступления и их предупреждение: проблемы, тенденции, практика» заместитель начальника управления налоговой милиции ГНА в Запорожской области, полковник налоговой милиции Виктор Ященко.

Согласно приведенным в ней данным, прогноз рейтингов изменен на стабильный. Основным направлением деятельности компании является инвестиционно-строительная. В настоящее время ООО "ФСЦ "Созидатель" реализует ряд инвестиционно-строительных проектов в г. Днепропетровске. При обновлении кредитного рейтинга агентство использовало финансовую отчетность ООО "ФСЦ "Созидатель" за ІІ квартал 2008 г., а также внутреннюю информацию, предоставленную эмитентом в ходе рейтингового процесса.

Заемщик или отдельный долговой инструмент с рейтингом uaBBB характеризуется достаточной кредитоспособностью по сравнению с другими украинскими заемщиками или долговыми инструментами. Уровень кредитоспособности зависит от влияния неблагоприятных коммерческих, финансовых и экономических условий. Знаки "+" и "-" обозначают промежуточные категории рейтинга относительно основных категорий (уровней).

Стабильный прогноз указывает на отсутствие на текущий момент предпосылок для изменения рейтинга на протяжении года.

Факторы, поддерживающие уровень кредитного рейтинга: эмитент выступает инвестором строительства 7 жилых домов, заказчиком и генеральным подрядчиком которых является АОЗТ "Научно-производственное объединение "Созидатель", занимающее ведущее место на рынке жилищного строительства в г. Днепропетровске; наличие опыта погашения облигаций путем предоставления помещений их владельцам (погашены облигации серии Е).

Факторы, ограничивающие уровень кредитного рейтинга: высокая зависимость эмитента от деятельности АОЗТ "НПО "Созидатель"; неурегулированность и изменчивость системы законодательного регулирования и налогообложения операций, связанных со строительством и привлечением финансирования.

Справка: Рейтинговое агентство «Кредит-Рейтинг» - первое в Украине (функционирует c 2001 года) специализированное рейтинговое агентство, предоставляющее услуги в области независимой оценки кредитоспособности субъектов заимствований с присвоением кредитных рейтингов по Национальной рейтинговой шкале. С 2003 года рейтинговые оценки агентства официально признаются Министерством финансов Украины. С 2004 года «Кредит-Рейтинг» является уполномоченным агентством Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку Украины для присвоения кредитных рейтингов субъектам хозяйствования, отраслям экономики и регионам. С 2007 года агентство предоставляет услуги по присвоению рейтингов корпоративного управления.

По словам генерального директора АОЗТ «НПО «Созидатель» Леонида Аркадьевича Турчина, помимо сохранности лифтового хозяйства и вопросов безопасности одним из главных преимуществ установленной системы является справедливая оплата за использование данной услуги: «Что такое лифт?! По сути, это вертикальный транспорт. Однако расчет оплаты за него, согласно принятым и действующим на сегодня нормам, которые распространяются на дома, находящиеся на балансе местных советов, производится исходя из каждого квадратного метра площади квартиры. При этом не учитывается ни количество проживающих в этой квартире, ни то, как часто они пользуются лифтом. Внедренная же нами система позволяет упорядочить оплату: пользуешься лифтом – платишь за услугу, не пользуешься – не платишь».

Принцип действия системы предельно прост. Каждый пользователь приобретает себе электронный ключ, содержащий информацию о наличии денежных средств эквивалентных определенному количеству поездок (от 50 до 1 000). Только с помощью этого ключа, содержащего также информацию об индивидуальном коде пользователя, можно получить доступ к внутридомовому транспортному средству. Входящее в состав системы устройство считывания ключей позволяет фиксировать количество фактических поездок и заблаговременно информировать пользователя о минимальном остатке и необходимости пополнения счета.

С момента внедрения системы прошло 3 с половиной месяца. За это время, по заверениям специалистов ЖЕУ «Созидателя», система показала себя только с наилучшей стороны: отзывы у жильцов дома самые положительные.

Как сообщил руководитель компании, дальнейшая реализация проекта предполагает внедрение системы санкционированного доступа к лифтам с фиксированием каждой поездки на всех объектах «Созидателя», которые строятся или будут строиться. В тех же домах, которые на сегодняшний момент уже заселены, вопрос об ее установке будет решаться только с согласия жильцов.

Службі безпеки України довелося зробити операцію в багато ходів, аби разом із митниками ліквідувати канал постачання марихуани з однієї з країн Європи. Правоохоронці вилучили один кілограм контрабандної партії наркотиків, який «законспіровані» зловмисники передали до столиці України з-за кордону.

Як повідомляє прес-служба управління СБУ у Волинській області, за оцінкою експертів, наркотик виготовлено з зілля, який ріс у штучних умовах за особливою методикою, що дозволяє підвищувати наркомісткість рослин. За попередніми оцінками, вартість вилученого наркотику на «чорному ринку» може становити більше 20 тис. дол., оскільки за один грам такого зілля наркозалежні особи готові платити 20-25 дол. Проте, кримінальна відповідальність за контрабанду марихуани настає незалежно від її кількості.

Наразі спільно з партнерськими європейськими спецслужбами, з якими у Служби безпеки України налагоджено ефективне співробітництво у сфері протидії наркобізнесу, здійснюються заходи, аби встановити організаторів цього наркоканалу та притягнути і їх до кримінальної відповідальності.

Відзначилися цими днями і волинські прикордонники, які затримали найбільшу цього року партію контрабандної валюти. Як повідомив "Статусу" прес-секретар Луцького прикордонного загону Богдан Козуб, загалом, сума становить 7 883 269 грн. У вигляді американських доларів (1 454 000) та євро (59 900) їх намагалися ввести з боку ЄС через ПП "Ягодин" в автівці двоє громадян України. Проте, прикритися нічною порою їм не вдалося. Хвилювання мандрівників помітили прикордонники та, оцінивши ризики, здійснили поглиблений огляд легковика. Разом із митниками вони виявили у різних "сховках" авто 34 пакунки. Окрім валюти, чоловікам довелося розпрощатися і з "Сітроеном", який оцінено в 30 500 грн.

Нацбанк бажає волинянам терпіння та оптимізму. А привід для цього такий: ситуація на українському банківському ринку повністю стабілізується. Принаймні, у цьому переконує управління Національного банку України у Волинській області, і для підтвердження інформує про постанову НБУ від 11 жовтня 2008 р., якою тимчасово запроваджуються деякі обмеження щодо діяльності банків та заходи для стабілізації їх діяльності.

Відтак, із 13 жовтня банки зобов’язані обмежити здійснення активних операцій в обсягах, досягнутих кожним із банків на цю дату (про це волиняни вже знають); приймати платіжні доручення на переказ коштів до виконання в межах залишку на момент отримання платіжного доручення та перераховувати їх одержувачу на наступний робочий день після отримання платіжного доручення; виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів; граничне відхилення між курсом купівлі та продажу готівкової іноземної валюти не може перевищувати 5 %; операції в гривнях через кореспондентські рахунки «лоро» банків-нерезидентів здійснювати лише для обслуговування експортно-імпортних операцій.

Окрім того, у сфері забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій стипендій і соціальних виплат НБУ зобов’язав банки забезпечувати: безперебійне функціонування банкоматів та їх завантаження готівкою та видачу готівки за платіжними картками клієнтів інших банків.

Таким чином НБУ намагається зберегти в суспільстві довіру до банківських установ. Адже лише за такої умови буде забезпечено стабільність грошової одиниці, триватиме залучення вільних коштів населення і господарств, інвестування цих коштів у економіку та здійснення розрахунків і платежів.

Постанова правління Національного банку України про обмеження на дострокове зняття депозитів і курсові коливання на валютному ринку дали вже перші позитивні результати у банківській системі країни загалом і в регіоні, зокрема. Аналізуючи основні показники діяльності банківської системи можна констатувати певну стабілізацію: насамперед, вдалося дещо подолати панічний настрій населення — і це найголовніше; скоротився відтік вкладів фізичних осіб із рахунків банківських установ регіону: якщо за першу декаду жовтня строкові вклади населення зменшилися майже на 46 млн. грн, то за другу — на 31 млн. грн.; банківські установи регулярно отримують в територіальному управлінні НБУ підкріплення готівкою для безперебійної роботи банкоматів та кас, які обслуговують зарплатні та пенсійні проекти.

Довідково: Кредитний портфель банківських установ Волині на 01.10.2008 р. становила 7504,1 млн. грн або по 7244 грн. на кожного жителя; сума вкладів населення регіону на 01.10.2008 р. була 2502,9 млн. грн або по 2416 грн. на кожного жителя Волині.

Сьогодні на Волині відбувся перший Інвестиційний форум. Його головна мета — показати привабливі сторони економіки краю, аби збільшити до неї притік капіталу. Під час відкриття голова ВОДА Микола Романюк наголосив, що з початку інвестування в економічний сектор області надійшло на кожного мешканця (а це — трохи більше мільйона населення) прямих іноземних інвестицій майже 412 дол. За цим показником Волинь займає сьоме місце серед регіонів України і перше — серед західних областей.

За словами пана Романюка, обласну владу цікавлять грошові ін’єкції у виробництво, будівництво, лісопереробку, сільське господарство. А козирною картою для волинян є її географічне розташування, яка створює можливість розбудовувати сервісні зони поблизу міжнародних переходів (існуючих і тих, що з’являться), споруджувати логістичні центри. Не менш стратегічним товаром є і волинська земля. Готуючись до форуму, організатори випустили перелік вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути проданими, або ж —використовуватися на правах оренди. Таких знайшлося майже 140. Найбільше володіють такими вільними ділянками прикордонний Любомльський район (19), місто Володимир-Волинський та Рожищенський район (по 13), Ківерцівський та Володимир-Волинський райони (по 11), Ковель (10).

«Про результати форуму можна буде говорити тільки через півроку, — сказав «Статусу» заступник голови ВОДА Василь Байцим. — Сюди приїхали, переважно, ті люди, які не приймають рішення, а готують для інвесторів відповідну інформацію. Взяти завод «Кромберг енд Шуберт». Від першої такої ж зустрічі минув рік, ми підписали протокол про будівництво, і — два роки, поки збудували завод. Впевнений, що тут є представники голландської компанії «Тебодін Україна», яка готова допомогти в реалізації Луцького аеропорту. Є також Люблінський клуб бізнесу. Він цікавиться всіма проектами з підготовки до єврочемпіонату з футболу—2012, а також — сільським господарством. Один із представників повідомив, що буде працювати в Горохівському районі, для чого на 15 років бере землю в оренду. Останніх три тижні приїжджали дві італійські, одна французька, одна німецька компанії з офіційними листами, що хочуть інвестувати десь на західній Україні. Вони готові взяти земельну ділянку або виробниче приміщення і влаштувати своє підприємство. І нині їхні «розвідники» є тут. Адже такі компанії тримають юристів-адвокатів і платять їм тільки за те, що ті збирають інформацію і будуть супроводжувати інвестицію».

Проте, у Луцьку були і розвідники-конкуренти, інакше, як пояснити появу на столі з рекламною продукцією буклет «Рівне — найперспективніше місто у східній Європі для вкладання інвестицій».

«Організація такого форуму потрібна і корисна, — сказав «Статусу» виконавчий директор регіонального відділення УСПП у Волинській області Юрій Анцух. — Це —квінтесенція інформації: і наглядна, і доступна для тих, хто має фінансовий і часовий ресурс, а також — енергетичний, як в людини, яка готова щось робити. Зараз, справді, з’явилися «гарячі» гроші, ті, що люди познімали з боязню, що вони можуть пропасти в банках. Треба знайти такі гроші і дати в проекти, котрі чекають вливання, бо рух грошей — це кровоносна система в економіці».

Участь у роботі форуму взяли Надзвичайний і Повноважений Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко, Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Мірослав Яцунь, радник Воєводи Люблінського воєводства РП Генрик Клапо, аташе Посольства Російської Федерації в Україні Марія Медушева, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Олександра Блавзевич, виконавчий директор Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Володимир Яремій.

У луцькому пабі «Честер» збиралися на неформальну зустріч польські підприємці, які мають свій бізнес на історичній Волині та Галичині. Таку ініціативу проявило Міжнародне Товариство Польських підприємців, яке згуртовує ділових земляків, поки що, у Києві. Мета заходу без офіціозу, за кухлем пива поговорити про те, що турбує нині польський бізнес в Україні, як діяти в умовах світової фінансової кризи, поділитися досвідом роботи, поспілкуватися в своєму колі рідною мовою.

На зустрічі зібралося зо два десятка польських підприємців, переважна більшість яких прибула з Кременця Рівненської області. Були також бізнесмени, які провадять свою справу у Луцьку, Нововолинську та Львові. Польську вечірку відвідав Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік.

За словами заступника голови Міжнародного Товариства Польських підприємців Мар’яна Пшезьдзєцького, Полонія хоч і вважається третьою країною за кількістю інвестицій в Україну, проте вона найбільше з інших країн ЄС присутня в малому та середньому бізнесі та — у різних регіонах. Зокрема, в західних областях її капітал працює на виробництві, а в столиці — переважно, в сфері послуг. Спілкування з представниками польського бізнесу наштовхує на висновок, що, здебільшого, наші сусіди їдуть в Україну розвивати невідомий їй ринок, де, звичайно, ще відсутня велика конкуренція. Поляки в Україні, зокрема створюють кадрові агентства (забезпечуючи робочою силою підприємства Польщі), центри податкового консультування та документації, постачають професійний спортивний реманент, мають підприємства з виготовлення компосту для вирощування печериць, бруківки, вікон та дверей, а також очолюють страхові компанії.

Щодо сміливості дій на українському ринку, то у присутніх на зустрічі думки розділилися: одні радили бути менше оптимістичними та більше обережними, інші, навпаки, зазначали, що Україна навіть за останні п’ять років дуже змінилася у позитивну плані. Наразі польському бізнесу, рівно, як і місцевому, заважає застаріла законодавча база. Тоді як у Польщі іноземним інвесторам створюються кращі умови.

Подібна зустріч вже відбулася у Харкові та у Львові, де багато польських підприємців, відтак, буде створене відділення товариства. Чи буде подібне представництво у Луцьку — рішення ще не прийнято.

Нещодавно відділ розвитку підприємництва департаменту Луцької міської ради презентував проект Програми розвитку малого підприємництва в місті на 2008-2009 роки. Документ не є остаточним і наразі проходить процедуру узгодження та врахування пропозицій. Протягом 2007-2008 років діє аналогічна програма, проте, як зазначає провідний спеціаліст відділу розвитку підприємництва Реґіна Зеленко, між обома документами існують певні розбіжності: «Нині діюча програма була прописана в доволі вузьких рамках, так як ми мали доволі стислий термін написання проекту цього документу. Над новою редакцією проекту працює більш широкий спектр спеціалістів, завданням яких є затвердження механізмів поліпшення бізнес-клімату в Луцьку та покращення умов праці суб’єктів малої підприємницької діяльності».

Зокрема, за словами пані Зеленко у програмі прописані регуляторна, нормативно-правова база, механізми фінансово-кредиторної, інвестиційної підтримки та інформаційне забезпечення підприємництва.

Принциповою відмінністю нової редакції програми від діючої є наявність реального механізму відшкодування кредитів підприємців через Луцький міський фонд підтримки підприємництва. Як повідомив директор цієї організації Олександр Ваврисевич, процедура допомоги в погашенні кредитів виглядатиме таким чином: фонд, заручившись підтримкою банка-кредитора, гаситиме відсотки за рахунок статутного фонду організації чи коштів, виділених місцевим бюджетом. «Допоки головною проблемою є фінансова частина питання, — зазначає пан Ваврисевич. — Адже з усіх банків, які були запрошенні підтримати ініціативу погодився лише один. Того ж ми чекаємо розпорядження про виділення коштів із бюджету, а це близько одного млн. грн. Сума, яка міститься в статусному фонді є недостатньо великою — лише 100 тис. грн».

Обирати підприємця, якому надаватиметься допомога, буде комісія, до складу якої входитимуть банкіри, депутати міськради, представники громадських організацій. Рішення прийматимуть колегіально. Для отримання допомоги підприємцю доведеться надати відповідний перелік необхідних документів. Перевагу надаватимуть представникам певних пріоритетних галузей підприємництва: сферам будівництва, надання послуг і сервісу, так інші.

У колах суб’єктів малої підприємницької діяльності до подібних програм ставляться неоднозначно. Деякі вирішують обходитись власними силами, інші ж чули, та бояться самої процедури отримання допомоги: «Програмами підтримки малого бізнесу я цікавився, — розповідає підприємець Олександр Покидюк. — Проте, піти далі я не ризикнув. Ті організації, до яких я звертався, пропонували складну процедуру отримання допомоги, яка передбачала вступ в організацію і доволі тісне подальше співіснування. Звичайно, молодому бізнесмену потрібна підтримка, проте, таку, яка б давала реальний результат, а не лише обіцянки. Крім того, мій напрям діяльності — сферу торгівлі — більшість організацій не оцінують як пріоритетний».

До бюджетів усіх рівнів на Волині за дев’ять останніх місяців мобілізовано 1 млрд. 135 млн. грн. Цю заслугу приписують собі податківці, які повідомили про це «Статус».

Цього року волинським митарям вдалося зібрати податків та зборів на 180 млн. грн більше, ніж за такий же період торік, тобто на 18,8 %. Зокрема, волинські платники податків наповнили державну казну більше в порівнянні з минулим роком на 18 млн. грн, а місцеві бюджети додатково поповнилися 162 млн. грн.

«Відтак, до держбюджету надійшло 210,7 млн. грн податку на прибуток, — каже заступник голови ДПА у Волинській області Андрій Діхтярук. — Із завданням мобілізації цього податку впоралися усі ДПІ області, крім Камінь-Каширської МДПІ. До відповідного періоду минулого року область приростила 81 млн. грн, тобто надходження зросли в 1,6 разу».

Проте, рівень податкової віддачі волинських підприємств із податку на прибуток за результатами декларування у І півріччі залишається досить низьким — 0,86 %, — незадоволено зазначають митарі. Хоча ця цифра більша на 0,40 % , ніж у І кварталі 2008 р., але є недостатньою з огляду на показники в цілому в країні. Податківці вказують на слабку податкову віддачу підприємств торгівлі: 0,29 %.

За словами голови ДПА у Волинській області Віталія Пекарчука, від того, «що рівень податкової віддачі місцевих підприємств є недостатнім, втрати бюджету лише з податку на прибуток на Волині — в межах 35 млн. грн. Ще ймовірних 80 млн. грн не надійшло до бюджету через існування 70 підприємств-мінімізаторів».

У ІV кварталі волинські податківці домовилися приділяти першочергову увагу роботі з підприємствами «групи ризику», поліпшенню адміністрування ПДВ і акцизного збору, скороченню податкового боргу.

В Луганской областной библиотеке им. Горького сегодня открылась выставка «Струны души моей», посвященная 25-летию творческой деятельности луганского композитора, солиста-инструменталиста Луганской областной филармонии, художественного руководителя ансамбля камерной и популярной музыки «Кантабиле», главы Луганской городской организации «Україна – Світ», магистра государственного управления Юрия Коломойцева.

Поздравить Юрия с творческим юбилеем пришли ответственный секретарь Луганского областного объединения «Просвіта» Дора Тимошевская, директор музея Владимира Даля Людмила Соколова, представители областного и городского совета ветеранов, коллеги-артисты Луганской областной филармонии, преподаватели и студенты Луганского государственного института культуры и искусств, Луганского национального университета им. Т. Шевченко, друзья.

Имя Юрия Коломойцева широко известно за пределами Луганщины – «Кантабиле» гастролировал не только в Украине, но и в России, Великобритании, Франции, Польше, Сербии, Греции, Китае, где его встречали с большим интересом. Юрий – дипломант и лауреат многочисленных конкурсов, автор музыки вокального цикла «Вам, кому рокувала доля», сборника романсов и песен «Луганська березіль», инструментальных обработок, произведений для гитары. Музыкант владеет также кобзой и лютней.

Материалы выставки знакомят с жизнью, творчеством, общественной деятельностью Юрия Коломойцева.. Экспозиция привлекает разнообразием представленного материала – книги, статьи из периодики, буклеты, проспекты, нотная литература, аудио-диски, дипломы, грамоты, фотографии из личного архива композитора. Выставка продолжится до конца октября и будет интересна не только профессиональным музыкантам, преподавателям и студентам музыкальных специальностей, но и всем, кто увлекается музыкой, как народной, так и классической.

«Украина – НАТО: национальный и международный аспекты» – такова была тема международного «круглого стола», состоявшегося на днях в областном центре.

За столом собрались луганчане и зарубежные гости – заместитель председателя Луганского облсовета Евгений Харин, народные депутаты Украины Валерий Бондик, Спиридон Килинкаров, Вадим Колесниченко, Виктор Тихонов, директор украинского филиала Института стран СНГ Владимир Корнилов, исполнительный секретарь общественного политического движения «Украинский форум» Георгий Крючков, директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский, директор Института политического анализа и международных исследований Сергей Толстов, Советник-посланник Посольства Российской Федерации в Украине Евгений Пантелеев, директор Института русского зарубежья Сергей Пантелеев (г. Москва), бывший посол Югославии в России Борислав Милошевич.

Возглавивший заседание председатель Луганского облсовета Валерий Голенко в своем выступлении сказал: «Совсем не тайна, что подавляющее большинство жителей Луганщины против вступления Украины в Северо-Атлантический альянс. И депутаты Луганского областного совета помнят, что за их спинами – 2,5 миллиона населения области. Надеюсь, сегодняшняя дискуссия окажется значительной вехой в выражении наших позиций по данной проблеме».

Зарубежные участники «круглого стола», пребывая в Луганске несколько дней, посетили музей Владимира Даля в областном центре и музей «Молодой Гвардии» в городе Краснодоне.

За період із січня по вересень (включно) підприємства будівельної галузі Волині виконали робіт майже на 613 млн. грн, — повідомило «Статус» головне управління статистики. Ця сума на 11,2 % менша минулорічної. Зниження темпів будівництва відбулося через скорочення спорудження житла, автозаправних станцій, мостів, зменшення робіт із реконструкції та ремонту, влаштування ліній зв’язку.

Проте, найактивніше будували, як і раніше, в обласному центрі Волині: майже дві третини всіх будівельних робіт. Збільшили обсяги — підприємства шести районів і міста Ковеля.

Сьогодні у Львові презентували відкорегований генеральний план міста, який визначить пріоритети розвитку до 2025 року. Його розробили фахівці ДП „Інститут „Містопроект”. Попередній генплан затвердили ще у 1993 році.

„У новому генплані цілком змінилися пріоритети. Адже попередній розробляли ще наприкінці 1980-х початку 1990-х років. Якщо раніше акцент робили на індустріальний комплекс і Львів славився телевізорами, автобусами, автоавантажувачами тощо, то тепер багато чого змінилося. Зараз акценти робимо на розвитку ринкової інфраструктури. Передусім йдеться про логістику, яка поки що не дуже активно в нас представлена. Але ми переконані, що вона має хороші перспективи. Окрмі цього, Львів має серйозний культурний та історико-культурний потенціал. Це є фактом, що сприяє розвитку туризму та міжнародних зв’язків. Залишаються частково і пріоритети попереднього генерального плану. Серед них розвиток спеціальної та вищої освіти. Цей напрямок теба активніше розвивати. Залишається і виробничий комплекс. У Львові може не бути цілого замкненого циклу, а лише якась його частина, наприклад, його кінцева фаза. Але ми не можемо жорстко задавати, яке саме виробництво тут має бути”, - розповів Віталій Дубина, керівник авторського колективу з корегування генерального плану Львова.

У новому генплані вводиться поняття „Великого Львова”, що об’єднує територію міста та 26 навколишніх населених пунктів. Окрім цього, за прогнозами фахівців „Містопроекту” до 2025 року кількість населення Львова зросте майже на 30 тисяч осіб і становитиме 760 тисяч.

За місяць мають відбутися громадські слухання нового генерального плану, після цього документ віддадуть на державну експертизу.

Кращою кав’ярнею Львова жителі та гості міста визнали „Віденську кав’ярню”. Цими вихідними під час другого міського свята „На каву до Львова” понад 500 осіб віддали свої голоси за неї.

Усього у голосуванні за найкращу кав’ярню взяло участь близько чотирьох тисяч мешканців та гостей міста. У другому міському святі „На каву до Львова” взяли участь близько 20 кав’ярень: „Вірменка”, „Віденська кав’ярня”, „Золотий дукат”, „Театральне”, „Францішка”, „Її величність”, „Під синьою пляшкою”, „Під Клепсидрою”, „Кабінет”, „Кав’ярня мапа”, „Прага”, „Казанова”, „Світ кави”, „Чарівний ліхтар”, „Double coffe”.

Історія кав’ярні-переможця цікава і тривала. «Віденською» називалась і перша львівська кав’ярня, заснована ще у 1829 році і розташована у тому ж приміщанні, де і нинішня. Це була перша кав’ярня спеціально спроектована для цієї мети. Сама «Віденська кав’ярня» була і є зараз місцем, де відбуваються важливі ділові зустрічі. Тут часто можна зустріти поважних та відомих жителів міста: політиків, журналістів, громадський діячів. У «Віденській» кав’ярні початку минулого століття любили випити філіжанку ранкової кави такі відомі постаті як Михайло Грушевський, Станіслав Людкевич та Іван Франко. Сучасна історія “Віденської кав’ярні” розпочалася 6 червня 1998 року, коли було відкрито залу кав’ярні, а через рік почали функціонувати дві зали ресторану. У 2002 році за архівними матеріалами відтворено автентичний вигляд галереї “Віденської”.

Зали кав’ярні обладнані зі смаком, але без особливого шику. Відвідувачі мають можливість не лише поїсти та випити кави, але і пограти у більярд. В око відвідувачам впадає особливий дух цієї кав’ярні, який зберіг у собі гостинність та пам’ять минулих століть.

У Луцьку відбувся ХІ Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ «Волинь-2008». Позмагатися у вправності на спортивному майданчику до обласного центру Волині прибули команди з Литви (Вільнюс), Латвії (Рига), Росії (Брянськ) та Білорусі (Мінськ). Останні довели статус Білорусі, як найспортивнішої пострадянської країни, не поступившись у жодній зустрічі. Проте, і луцька збірна, яка представляла Україну, була активною у боротьбі за призові місця: за нею — друге місце. Третіми на турнірі стали брянчани.

Вперше на цих змаганнях суперники грали в одній команді, об’єднавшись проти збірної команди працівників міської ради. «Муніципали» таким чином перевірили свої сили перед поїздкою до Польщі, де 14-16 листопада відбудеться футбольний турнір між працівниками місцевого самоврядування міст-партнерів Торуня. А цікавий та інтригуючий поєдинок закінчився з рахунком 5:4 на користь гостей.

Загалом, Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ, що відбувся вже в одинадцяте, має досить високий спортивний рівень. Якщо раніше окремі команди демонструвати незіграність та і, взагалі, слабкий футбол, то нині учасники турніру показують хорошу, запальну гру. Кілька років поспіль збірну Луцька запрошують на подібні змагання до Вільнюса, Мінська та Брянська. Адже такі турніри — це не тільки футбол, а міцна дружба між колегами різних країн. До речі, на цей раз мали прибути нові учасники — журналісти з Єревана та Горі (грузинське місто-партнер Луцька), проте через різні причини, здолати сотні тисяч кілометрів їм не вдалося.

Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ відбувся під патронатом міського голови Богдана Шиби (представник команд мали з ним офіційну зустріч) та за підтримки обласних ради та адміністрації.

21 жовтня у луцькому пабі «Честер» зберуться на неформальну зустріч польські підприємці, які мають свій бізнес на Волині. Таку ініціативу проявило Міжнародне Товариство Польських підприємців, яке, поки що, охоплює регіон Києва. Мета заходу без офіціозу, за кухлем пива поговорити про те, що турбує нині польський бізнес в Україні, поділитися досвідом роботи, поспілкуватися в своєму колі рідною мовою, хоча коло запрошених не закрите.

«На перший раз ми очікуємо людей з 20, — сказав «Статусу» заступник голови товариства Мар’ян Пшездзєцький. — Можливо з’явиться реальна необхідність створювати тут свою підструктуру. Подібна зустріч вже відбулася у Львові. Там польських компаній набагато більше, тому вирішено, що там буде відділення товариства».

За словами пана Мар’яна, Польща хоч і вважається третьою країною за кількістю інвестицій в Україну, проте вона найбільше з інших країн ЄС присутня в малому та середньому бізнесі та в різних регіонах. Зокрема, в західних областях її капітал працює на виробництві, а в столиці — переважно, в сфері послуг. Польському бізнесу в Україні, рівно, як і місцевому, заважає застаріла законодавча база. Тоді як у Польщі іноземним інвесторам створюються кращі умови.

14 ноября в Одессе состоится очередной земельный аукцион. После полугодового перерыва торги возобновляются, и на продажу выставляется 16 участков общей площадью свыше 18 га и стартовой ценой чуть больше 57 млн. грн., причем львиная доля лотов уже неоднократно выставлялась на предыдущие аукционы.

Особо привлекательными среди лотов являются уже несколько раз выставляемые ранее, но, по разным причинам, не приобретенные участки земли в курортной зоне Одессы – на Даче Ковалевского (в районе пляжа Свято-Успенского мужского монастыря) и по Французскому бульвару. По данным городского управления земельных ресурсов, стартовая цена участка по сравнению с прошлыми торгами несколько снизилась - с 22,5 млн. грн до 21,2 млн. грн. «Свободных участков для массовой торговли на Французском бульваре нет. Возможны одно-два предложения в качестве эксклюзивной продажи. Но тут уже цена вопроса зависит от искусства договориться. Если и выставляются на продажу участки на Французском бульваре, то они небольшие и неправильной формы. Стоимость такой земли варьируется в пределах 150-ти тыс. долл. за сотку. Большой удачей считается приобретение пары соток в этом элитном районе за 80-100 тыс. долл. Вообще же считается, чем больше участок земли, тем ниже его цена, но эта аксиома к Французскому бульвару не применима», - отмечает кредитный эксперт Агентства недвижимости «Альянс» Максим Горшков. Его слова подтверждает и директор агентства недвижимости «Мировая недвижимость» Елена Абрашевская: «При общем снижении рыночной стоимости земли, в связи с финансовым кризисом, цена приморских, рекреационных земель если и уменьшается, то совсем незначительно. Практически на прежних показателях остается стоимость участков на Французском бульваре – 100-150 тыс.долл. Я знаю только пару участков в этом районе, где выставлена цена в 90 тыс. долл. за сотку. Это, так называемые «кредитные участки», которые люди брали под банковские кредиты, но теперь не могут выплачивать, и вынуждены выставлять на продажу».

Через рік швейцарська компанія «Нестлє» планує запустити новозбудований завод із виробництва харчових продуктів у селі Смолигів Луцького району, що на Волині. Нині на території майбутнього підприємства ведуться інтенсивні роботи для будівельного майданчика. За словами директора з корпоративний питань цієї компанії в Україні та Молдові Геннадія Радченка, саме виробництво займатиме невелику територію. У плані передбачено адміністративний та технічний корпуси, два склади для сировини та продукції — так званий, логістичний центр, для зберігатимуться вироби інших підприємств компанії, зокрема львівського «Світоча» та заводів, розташованих за кордоном.

«Хоча у світі тепер фінансова криза, у нас немає передумов зупиняти будівництво фабрики, — каже Геннадій Радченко. — Вже розширена автодорога протягом 800 метрів біля території майбутнього заводу, для того, щоб не заважати пожвавленому руху, адже це — міжнародна траса. Замість запланованих 3,2 млн. грн, ми потратили вже 9 млн. грн на очисні споруди».

Робота заводу передбачає співпрацю з різними фірмами, зокрема, будівельниками, енергетиками, зв’язківцями. «Фабрику будуть обслуговувати представники різних сфер, адже її треба буде чистити, ремонтувати, привозити обіди для працівників, — підтверджує Геннадій Радченко. — Передбачається також співпраця з виробниками сухих овочів та іншої сировини, до прикладу, соді, цукру, томатної пасти. Зокрема, «Нестлє» залучатиме кошти ЄБРР для розвитку на Волині виробництва сухих овочів. Такі фірми, які співпрацюють з нами проходять суворий тендерний відбір, проте, отримують за роботу великі гроші і мають хорошу репутацію».

В Івано-Франківську згідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації розпочав свою роботу обласний молодіжний центр праці. З одного боку, це спеціалізована державна установа, однак діє вона на госпрозрахунковій основі. Тож, за словами директора Центру Лесі Аронець, новоспечена структура має своїм завданням не лише сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації прикарпатської молоді, але й залучення молодих людей до підприємницької діяльності.

Що саме мається на увазі? За статистикою, кожен п’ятий прикарпатський випускник стає на біржу і чекає свого роботодавця, не підозрюючи навіть, що може започаткувати власну справу. Тому-то молодіжний центр праці вирішив створити школу молодого підприємця. «Ми розпочали серію тренінгів і семінарів для молодих людей, випускників вищих навчальних закладів, які задумуються над тим, куди прикласти свої сили, — зазначає Леся Аронець. —Спілкуючись з ними, з висоти свого досвіду та використовуючи сучасні методики, можемо підказати, де, в якій сфері малого бізнесу юнак чи дівчина зможе реалізувати себе на повну силу». Сьогодні молодіжний центр праці проводить також консультації з питань реєстрації підприємницької діяльності та податковому законодавству, а також консультації з питань психології бізнесу. Консультації з питань бухгалтерського обліку, зокрема, дає відомий фахівець з питань податкового законодавства Марія Томин, яка довгий час працювала у ДПІ Івано-Франківська і чиї знання є неоціненними для молодих підприємців.

Хоча створений молодіжний центр праці лише на початку вересня, він зумів заявити про себе на всю Україну. Саме в Івано-Франківську силами цієї структури був організований і успішно проведений Всеукраїнський семінар «Розвиток молодіжного підприємництва на селі. Сільський зелений туризм», на який з’їхалися представники Черкащини, Луганщини, Одещини, Волині та багатьох інших регіонів і перейняли досвід прикарпатців, для котрих зелений туризм став реальною сферою заробляння грошей.

Щодоби з конвеєра ВАТ «Волиньхолдинг» вивозять продукції на два мільйони гривень. За словами головного інженера заводу Ігоря Разінкова, за рік підприємство випускає 103 тисячі тонн соусів на майонезній та томатній основі, що становить його максимальну потужність. Наразі «Волиньхолдингу» належить більше 50 % ринку майонезу і 70 % — кетчупів в Україні. Експортується продукція в Росію, Молдову та Білорусь. Саме такий успіх підприємства, 100 % акцій якого належить швейцарській корпорації Nestle, став вирішальним у будівництві нового заводу з виробництва харчових продуктів. Він з’явиться за п’ять кілометрів від «Волиньхолдингу» обабіч траси Київ-Варшава в селі Смолигів Луцького району. Як каже директор з корпоративних питань «Нестлє» в Україні та Молдові Геннадій Радченко, компанія планує вкласти в проект 200 млн. грн. Це перший за останні 15 років завод, який збудує Nestle в Україні. Так як в середині компанії існує велика конкуренція серед країн та ринків куди вкладати інвестиції, то кетчупно-майонезна перемога говорить про великі перспективи майбутнього підприємства. І вже сьогодні відомо, що буде споруджуватися і його друга черга. А те, що завод з’явиться на Волині, свідчить про найсприятливіший тут інвестиційний український клімат, запевнив Геннадій Радченко.